За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Вважа╓ться творцем л╕нгв╕стично╖ поетики. Значний внесок в╕н зробив у розвиток науки про народну поетичну творч╕сть та етнограф╕ю.
Ф╕лолог.
М╕сце народження – с. Гаврил╕вка Роменського пов╕ту Полтавсько╖ губерн╕╖ (тепер с. Гришине Роменського району Сумсько╖ област╕).
Батько – укра╖нський дворянин.
Вступив до Харк╕вського ун╕верситету з метою студ╕ювання юрисдикц╕╖, пот╕м перейшов на ╕сторично-ф╕лолог╕чний факультет. З 1860 до 1865 року — розробка ф╕лософсько-психолог╕чно╖ теор╕╖ мови на баз╕ критичного осмислення ╕дей В.Гумбольдта ╕ Г.Штейнталя, психолог╕чних досл╕джень ╤.Гербарта ╕ Г.Лотце, а також представник╕в класично╖ н╕мецько╖ ф╕лософ╕╖, зокрема ╤.Канта. З 1865 до 1891 року — наукова д╕яльн╕сть у сфер╕ граматики ╕ фонетики рос╕йсько╖, укра╖нсько╖ та ╕нших слов’янських мов ╕з застосуванням нов╕тн╕х досягнень ╕ндо╓вропе╖стики. 1861 року захистив маг╕стерську дисертац╕ю «Про деяк╕ символи в слов’янськ╕й народн╕й поез╕╖», 1862 року написав працю «Думка ╕ мова». Об╕ймав посаду доцента кафедри слов’янського мовознавства. Автор прац╕ «╤з записок з рос╕йсько╖ граматики» (1874 р.) – докторська дисертац╕я. З 1875 року О.О.Потебня ста╓ професором кафедри рос╕йсько╖ мови ╕ л╕тератури, де й працю╓ до к╕нця свого життя. Велику увагу прид╕ляв вивченню психолог╕╖ словесно - художньо╖ творчост╕ — «З лекц╕й з теор╕╖ словесност╕», «╤з записок з теор╕╖ словесност╕». Помер Олександр Опанасович 29 жовтня 1891 року, похований у Харков╕. Його ╕м’я носить ╤нститут мовознавства АН Укра╖ни.