За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Укра╖нський проза╖к, драматург, журнал╕ст, л╕тературний критик ╕ культурно-громадський д╕яч. Основоположник художньо╖ прози ╕ жанру соц╕ально-побутово╖ комед╕╖ в класичн╕й укра╖нськ╕й л╕тератур╕
М╕сце народження - с. Основа б╕ля Харкова.
Справжн╓ пр╕звище — Кв╕тка. Походив з козацько-старшинського роду. Здобув домашню осв╕ту. У 23 роки вступив до Курязького монастиря, але через чотири роки повернувся до св╕тського життя. Був ком╕саром у народному ополченн╕, пов╕товим предводителем дворянства (1817-28), згодом — головою Харк╕всько╖ палати крим╕нального суду. Став активним д╕ячем громадського ╕ культурного життя Харкова. Обирався членом Товариства наук при Харк╕вському ун╕верситет╕. Виступив одним ╕з засновник╕в Харк╕вського профес╕йного театру (з 1812 — його директор), Благод╕йного товариства (1812), ╤нституту шляхетних д╕вчат (1812), Харк╕всько╖ губернсько╖ б╕бл╕отеки (1838). Сво╖ перш╕ твори друкував у ж-л╕ «Украинский Вестник», який видавав у 1816-17. Писав укра╖нською ╕ рос╕йською мовами. Спираючись на л╕тературну традиц╕ю, започатковану ╤. Котляревським, народну п╕сенн╕сть ╕ гумор, написав популярн╕ ╕ дос╕ комед╕ю «Сватання на Гончар╕вц╕» (1835) та п'╓су «Шельменко-денщик» (1840). У 1854 в Париж╕ опубл╕ковано французькою мовою «Сердешну Оксану», його твори перекладено на польську, болгарську, чеську та ╕н. мови. З ним листувався Т. Шевченко. Його творч╕сть справила значний вплив на подальший розвиток укра╖нсько╖ л╕тератури, зокрема т. зв. етнограф╕чно╖ школи.