
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Радянський державний ╕ парт╕йний д╕яч, перший секретар КПРС, Голова Ради М╕н╕стр╕в СРСР, довгол╕тн╕й перший секретар ЦК КП(б)У
М╕сце народження - с. Калин╕вка Курсько╖ губерн╕╖
Походить з селянсько╖ родини. З 1909 - слюсар на заводах ╕ шахтах Донбасу. У 1928 - зав╕дувач орган╕зац╕йним в╕дд╕лом ЦК КП(б) Укра╖ни, з 1929 вчився в Промислов╕й академ╕╖. З 1931 на парт╕йн╕й робот╕ в Москв╕, з 1935 1-й секретар Московського м╕ського ком╕тету ВКП(б). У 1938 - березн╕ 1947 ╕ в грудн╕ 1947 - 49 1-й секретар ЦК КП(б) Укра╖ни, одночасно в 1944 - 47 голова Ради народних ком╕сар╕в (Ради м╕н╕стр╕в) Укра╖нсько╖ РСР. У Велику В╕тчизняну в╕йну член в╕йськових рад ряду фронт╕в, генерал-лейтенант (1943). З 1949 секретар ЦК ╕ 1-й секретар Московського ком╕тету ВКП(б). З 1953 1-й секретар ЦК КПРС, одночасно в 1958-64 голова Ради м╕н╕стр╕в СРСР. Член ЦК КПРС у 1934-66, член Пол╕тбюро (Презид╕╖) ЦК у 1939-64. Один з ╕н╕ц╕атор╕в "в╕длиги" у внутр╕шн╕й ╕ зовн╕шн╕й пол╕тиц╕, реаб╕л╕тац╕╖ жертв репрес╕й; почав спробу модерн╕зувати парт╕йно-державну систему, обмежити прив╕лею парт╕йного ╕ державного апарату, пол╕пшити матер╕альне становище й умови життя населення, зробити сусп╕льство б╕льш в╕дкритим . На 20-му (1956) ╕ 22-му (1961) з'╖здах КПРС виступив з р╕зкою критикою так званого культу особистост╕ ╕ д╕яльност╕ Й. В. Стал╕на. Однак сваволя у в╕дношенн╕ ╕нтел╕генц╕╖, втручання в справи ╕нших держав (збройна ╕нтервенц╕я в Угорщин╕, 1956 ╕ ╕н.), загострення в╕йськового протистояння з Заходом (берл╕нський , 1961, ╕ карибський , 1962, кризи й ╕н.), а також пол╕тичне прожектерство (заклики "наздогнати ╕ перегнати Америку!", об╕цянки побудувати комун╕зм до 1980) робили його пол╕тику непосл╕довною. Невдоволення державного ╕ парт╕йного апарата привело до зсуву Хрущова з ус╕х займаних посад у 1964. Спогади М. С. Хрущова були опубл╕кован╕ в Нью-Йорку 1981.