За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
╤сторик, академ╕к, пол╕тичний д╕яч, голова Центрально╖ ради
М╕сце народження – Холм, нин╕ Польща
Дитинство Михайло Грушевський пров╕в на Кавказ╕. Навчався у Тифл╕ськ╕й г╕мназ╕╖, Ки╖вському ун╕верситет╕ на ╕сторико-ф╕лолог╕чному факультет╕. В ун╕верситет╕ працював п╕д кер╕вництвом Володимира Антоновича. У травн╕ 1894 року захистив маг╕стерську дисертац╕ю. 1894-1914 — професор Льв╕вського ун╕верситету, голова НТШ, головний редактор «Л╕тературно-Наукового В╕сника». Засновник ╕ голова Укра╖нського Наукового Товариства. Вершиною науково╖ д╕яльност╕ М. Грушевського стало написання загально╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни. В основу ц╕╓╖ прац╕ була покладена розроблена автором ╕сторична схема самост╕йного розвитку укра╖нського народу в╕д найдавн╕ших час╕в, що аргументовано спростовувала прийняту рос╕йською ╕стор╕ограф╕╓ю концепц╕ю про ╓дину загальнорос╕йську народн╕сть-колиску. 4 березня 1917 в Грушевський був заочно обраний головою Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради. В╕н став головою першого уряду незалежно╖ Укра╖ни ╕ перебував на ц╕й посад╕ понад р╕к. П╕сля пад╕ння Центрально╖ Ради у кв╕тн╕ 1918 року Грушевський перебував деякий час у Кам’янц╕-Под╕льському, де редагував газету «Голос Под╕лля», п╕зн╕ше — у Праз╕, В╕дн╕, Женев╕. 1923 року був обраний академ╕ком ВУАН. У березн╕ 1924 року ╕з с╕м’╓ю пере╖жджа╓ в СРСР, до Ки╓ва. За ш╕сть рок╕в його обирають д╕йсним членом Академ╕╖ наук СРСР. У 1924-1931 року очолював ╕сторичн╕ установи ВУАН. Наприк╕нц╕ 1934 Грушевський в╕дпочивав у одному з кисловодських санатор╕╖в ╕ неспод╕вано захвор╕в на карбункул ╕ невдовз╕ п╕сля операц╕╖ помер.