Великие Украинцы
ИНТЕР
рос
укр
В╕део
генеральний спонсор
Новини
Про проект
Концепц╕я проекту
Ведуч╕ проекту
Команда проекту
TOP 11-100
Голосування
Телеформат
Постат╕
Адвокати
╤нш╕ Велик╕
FAQ
Точка зору
Форум
Зворотний зв'язок
Партнери
Тема
Правила форуму
В╕та╓мо, гостю
Вх╕д
Ре╓страц╕я
Форум
»
Про проект
»
╤стор╕я Укра╖ни
»
Старосоветским батюшкам и матушкам
»
«
<-
<
15
16
17
18
>
»
Gero
Пов╕домлень:
1742
Старосоветским батюшкам и матушкам
("Золото" в╕д "Золотого вересня":-))
01.09.2008 7:20
Пов╕домлень:
176
Перегляд╕в:
2730
“ЗОЛОТИЙ ВЕРЕСЕНЬ” – символ╕чне означення комун╕стичними ╕деолог╕чними структурами дат 17–25.09 ╕ 26–28.10.1939 – часу при╓днання територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни загалом (Сх╕дно╖ Галичини та Львова зокрема) до Радянського Союзу (╕ його адм╕н╕стративно╖ частини – УРСР).
Виконання умов секретного протоколу пакту Молотова-Р╕ббентропа, п╕дписаного 23.08.1939 призвело до агрес╕╖ Н╕меччини проти Польщ╕ ╕ початку Друго╖ Св╕тово╖ в╕йни. Ще в╕д початку вересня 1939, одночасно ╕з бойовими д╕ями н╕мецько-польсько╖ в╕йни, у радянськ╕й прес╕ в межах СРСР, а згодом ╕ у п╕дконтрольних зах╕дноукра╖нських виданнях розпочалася масштабна сер╕я публ╕кац╕й про утиски укра╖нц╕в у Польщ╕ за нац╕ональною ознакою. До початку Друго╖ св╕тово╖ в╕йни радянськ╕ можновладц╕ взагал╕ не переймалися проблемами ╕снування укра╖нц╕в у межах Друго╖ Реч╕ Посполито╖, згадавши про них лише задля виправдання власних агресивних д╕й супроти Польщ╕. Ще задовго до початку в╕йни ╕ до появи радянських в╕йськ у Львов╕ через консульство СРСР в м╕ст╕ активно велася агентурна робота по виявленню можливих осередк╕в опору встановленню радянсько╖ влади, як з боку укра╖нц╕в ╕ поляк╕в, так ╕ нав╕ть ╓вре╖в, а також детального картографування м╕ста. Таким чином, стал╕нський режим грунтовно готувався до майбутнього “визвольного походу”, для якого загалом знадобилося всього дев’ять дн╕в. 15.09.1939 генеральний консул СРСР ╢. Син╕цин ви╖хав з╕ Львова ╕ перетнувши польсько-радянський кордон прибув до Шепет╕вки ╕ допов╕в радянському командуванню про стан справ у Львов╕ та Прикарпатт╕ загалом.
Унасл╕док попередн╕х радянських домовленостей ╕з н╕мецькими нацистами, в╕йська СРСР (а саме в╕йська Ки╖вського в╕йськового округу в склад╕ трьох арм╕й п╕д командуванням Семена Тимошенка), пропагандивно пере╕менован╕ на “Укра╖нський фронт”, 17.09 перейшли кордон через р. Збруч. Всього в поход╕ на зах╕дноукра╖нськ╕ земл╕ взяло участь 266 тис. б╕йц╕в ╕ командир╕в Червоно╖ арм╕╖. Польське державне кер╕вництво, яке знаходилося тод╕ у Коломи╖, в╕ддало наказ сво╖м в╕йськам “З б╕льшовиками у бо╖ не вступати, лише в раз╕ нападу з ╖х боку, або спроб роззбро╖ти частини”. Саме на коломийський напрямок спрямовувала сво╖ д╕╖ 12-та радянська арм╕я, д╕╖ яко╖ координував С. Тимошенко, щоб остаточно перетнути л╕н╕╖ комун╕кац╕й польського в╕йськового командування ╕з Львовом, як найб╕льшим м╕стом ре╜╕ону та ╕ншими в╕йськовими частинами, зосередженими в межах Льв╕вського во╓водства.
Загалом, польськ╕ в╕йська, не чинячи активного опору, добров╕льно здавалися червоноарм╕йцям у полон, або з боями в╕дступали до нейтральних на той час Румун╕╖ та Угорщини. Льв╕вський во╓вода Альфред Б╕лик п╕сля зв╕стки про перех╕д Червоною арм╕╓ю сх╕дного кордону Польщ╕, не зважаючи на сво╖ попередн╕ заяви про те, що залишиться ╕ буде разом ╕з оборонцями Львова до к╕нця, посп╕шно ви╖хав з м╕ста ╕ вже 19.09 був у Мукачевому (Мункач╕) – на територ╕╖ Угорщини.
У стратег╕чних планах радянських в╕йськ на 19.09 було призначено зайняття Львова. Однак, нав╕ть неорган╕зований оп╕р польських в╕йськових ╕ прикордонних частин спов╕льнив просування б╕льшовицького в╕йська у льв╕вському напрямку – в район╕ Скали-Под╕льсько╖, Чорткова ╕ Теребовл╕ справа доходила нав╕ть до артилер╕йських перестр╕лок. В╕дразу вступати до Львова, взявши м╕сто з ходу, для радянц╕в було неможливо, оск╕льки польськ╕ частини, розквартирован╕ у м╕ст╕ ╕ його околицях (25 батальйон╕в п╕хоти, 3 кавалер╕йськ╕ ескадрони, 78 польових гармат ╕ 16 зен╕тних) оборонялося в╕д наступаючих ╕з заходу н╕мецьких в╕йськ (1-╖ г╕рсько╖ див╕з╖ п╕д командуванням Л. Кюблера, що була складовою частиною 14-╖ арм╕╖ В╕льгельма Л╕ста). Однак ефективну оборону м╕ста сутт╓во послаблювала наявн╕сть у ньому близько 100 тис. б╕женц╕в ╕з р╕зних ре╜╕он╕в Польщ╕.
Вранц╕ 19.09. танки Червоно╖ арм╕╖ лише п╕д╕йшли до сх╕дних околиць Львова. Того ж дня у Винниках було орган╕зовано штаб радянсько╖ групи в╕йськ, який очолив командарм 6-╖ арм╕╖ Ф. Гол╕ков ╕ налагоджено прямий телефонний зв’язок ╕з Москвою. 20.09 до Винник прибули ч╕льн╕ представники б╕льшовицько╖ влади – перший секретар Центрального Ком╕тету Комун╕стично╖ Парт╕╖ (б╕льшовик╕в) Укра╖ни (ЦК КП(б)У) Микита Хрущов, народний ком╕сар внутр╕шн╕х справ УРСР ╤ван С╓ров ╕ начальник Головного пол╕туправл╕ння Червоно╖ арм╕╖ Лев Мехл╕с. Останн╕й мав завдання вир╕шувати справи пов’язан╕ ╕з в╕йськовополоненими. Таким чином, Льв╕в остаточно було оточено радянсько-н╕мецькими в╕йськами.
П╕сля переговор╕в м╕ж командуванням н╕мецьких ╕ радянських в╕йськ у середу 20.09. було прийнято сп╕льне р╕шення про те, що наступного дня (21.09.) розпочнеться в╕дх╕д н╕мецьких частин за р. Сян, вздовж яко╖ було визначено л╕н╕ю державного кордону м╕ж СРСР ╕ Н╕меччиною ╕ зняття н╕мецько╖ блокади Львова.. Того ж дня генерал Генерального штабу СРСР О. Василевський передав наказ народного ком╕сара оборони К. Ворошилова зайняти Льв╕в. Про п╕дготовку до штурму ╕з вимогою здач╕ м╕ста через парламентер╕в було пов╕домлено ╕ командування оборони Львова. На переговорах ╕з в╕йськовим комендантом м╕ста генералом В. Лян╜ером зранку 22.09. (п╕сля чергово╖ погрози радянського штурму) було досягнено домовленост╕ про те, що м╕сто займе саме радянська арм╕я ╕ що ус╕м польським в╕йськовим буде гарантовано свободу ╕ в╕льний вих╕д за меж╕ м╕ста (╕з подальшим наданням можливост╕ в╕дступити до Румун╕╖ або Угорщини).
Безпосередньо перед вступом в╕йськ Червоно╖ Арм╕╖ до окуповано╖ н╕мцями частини Польщ╕, за приблизними оц╕нками, з╕ Львова 21–22.09.добров╕льно ви╖хало близько 20 тисяч укра╖нц╕в ╕ поляк╕в, переважно заможних родин ╕ член╕в польських ╕ укра╖нських нац╕онал╕стичних формувань, як╕ намагалися уникнути репрес╕й з боку радянських властей. Парк перед Льв╕вським ун╕верситетом став м╕сцем, де у переддень вступу в м╕сто радянських в╕йськ польськ╕ в╕йськовослужбовц╕ масово кидали свою зброю та амун╕ц╕ю, для того, щоб безперешкодно покинути меж╕ Львова.
22.09. в╕йська Червона арм╕╖ (6-та арм╕я) вступали до Львова. Основн╕ колони в╕йська рухалися вул. Личак╕вською. Додаткова, – переважно танки ╕ артилер╕я, вступала до Львова з боку Галицького перехрестя (з сучасно╖ Ки╖всько╖ траси). В╕д каплиц╕ по вул. Личак╕вськ╕й ╕ до центру м╕ста одностайно льв╕вськ╕ ╓вре╖, ╕ заможн╕, ╕ б╕дн╕ кв╕тами в╕тали вступаюч╕ радянськ╕ в╕йська. Саме для ╓вре╖в вступ Червоно╖ арм╕╖ до м╕ста ╕ Сх╕дно╖ Галичини загалом, сприймався як порятунок в╕д агресивно╖ антисем╕тсько╖ пол╕тики н╕мецько╖ влади, про яку ╖м було добре в╕домо ще ╕з дово╓нного пер╕оду. Тод╕ ж нашвидкоруч виготовлялися червон╕ прапори для встановлення на фасадах будинк╕в – в╕д польського прапора в╕дривали б╕лу смугу. Певна частина укра╖нсько╖ громади м╕ста, зваблена комун╕стичними гаслами та ╕деолог╕╓ю, також в╕тала кв╕тами вступаючу до Львова Червону арм╕ю.
З оперативних зведень Генштабу Червоно╖ Арм╕╖, що друкувалися у прес╕ з 17 до 25.09., лише одне м╕стило пов╕домлення про те, як м╕сцеве населення у Львов╕ захоплено зустр╕ло червоноарм╕йц╕в. У подальших пов╕домленнях под╕бно╖ ╕нформац╕╖ не було. ╥╖ зам╕нили репортаж╕ про зайнят╕ м╕ста, переможн╕ марш╕ (30 – 40 км на день), захоплення у полон польських в╕йськовослужбовц╕в. Загалом же про св╕дчення ентуз╕азму зустр╕ч╕ Червоно╖ арм╕╖ м╕сцевим населеннням Львова ╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни збереглося б╕льше плакат╕в ан╕ж фотограф╕й.
Ус╕х польських солдати ╕ оф╕цер╕в, затриманих у межах м╕ста, негайно роззброювали, ╕ згодом переважну б╕льш╕сть ╖х було заарештовано. Зг╕дно ╕з розпорядженням Л. Мехл╕са польськ╕ в╕йськовослужбовц╕ укра╖нського або б╕лоруського походження в╕дпускалися в першу чергу. Всупереч попередн╕м радянсько-польським домовленостям польських оф╕цер╕в ус╕х р╕вн╕в було оголошено в╕йськовополоненими ╕ депортовано. Частину депортованих оф╕цер╕в було розстр╕ляно поблизу Катин╕ ╕ Харкова в 1940. Окр╕м в╕йськових, службовц╕в пол╕ц╕╖ ╕ жандармер╕╖, у Львов╕ було заарештовано ус╕х чиновник╕в м╕сько╖ ради разом ╕з президентом м╕ста Стан╕славом Островським (1892 – 1982). Останнього запросили н╕би-то на зустр╕ч ╕з С. Тимошенком ╕ заарештували, а п╕сля двох рок╕в перебування у сл╕дчих ╕золяторах Львова ╕ Москви, засудили до 8-ми рок╕в ув’язнення в таборах ГУЛАГу.
Зг╕дно св╕дчень очевидц╕в, вступаюч╕ до Львова червоноарм╕йц╕ вражали сво╖м неохайним виглядом (у брудних довгополих шинелях ╕ засалених г╕мнастерках) ╕ безкультур’ям – т╕, хто не знав укра╖нсько╖ або польсько╖ мови в╕дразу огризалися, вимагаючи говорити на “понятном языке”. У центр╕ м╕ста прибул╕ червоноарм╕йц╕ мали право розмовляти ╕з льв╕в’янами лише в присутност╕ ком╕сар╕в ╕ парт╕йних прац╕вник╕в, а поза його межами у в╕льний час займалися мародерством ╕ грабежами. Типовим для червоноарм╕йц╕в, розквартированих за межами центру Львова стало “полювання” за золотими або ср╕бними годинниками на ланцюжках. ╥х в╕дбирали у власник╕в не лише на вулицях, але ╕ в житлах. Оск╕льки под╕бн╕ д╕╖ набули масового характеру, радянський в╕йськовий комендант Львова Г. ╤ванов (Кот╓лков) оголосив про запровадження в╕йськового стану в м╕ст╕, який тривав до 15.11.1939. Через в╕йськово-пол╕тичну напругу, за участю червоноарм╕йц╕в у Львов╕ траплялися ще б╕льш прикр╕ ╕нцеденти. Зокрема, Микита Хрущов, не називаючи пр╕звища потерп╕лого, у сво╖х мемуарах згаду╓ про випадок по вул. Кадетськ╕й (тепер вул. Гвард╕йськ╕й), який стався увечер╕ 23.09.1939. Тод╕ на балкон одного ╕з житлових будик╕в вийшов покурити в╕йськовий журнал╕ст Н. ╤. Жовтневий (Н. Жукович). Арм╕йський патруль, що проходив вулицею, здалеку прийняв його за польського снайпера ╕, зчинивши без попередження стр╕лянину, в╕дразу вбив наповал. Через два дн╕ Н. Жовтневого було поховано на 1-му пол╕ Личак╕вського цвинтаря ╕з написом на могильн╕й плит╕ “Загинув у боротьб╕ за визволення народ╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни в╕д ярма польських пан╕в”. Також у к╕нц╕ вересня 1939 в межах Львова в сутичках ╕з польськими п╕дп╕льними бо
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного ╕ звиродн╕лого кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Gero
Пов╕домлень:
1742
23.10.2008 13:38
А это как понимать?
АК молодцы: погнали немцев, которые обороняться и не собирались. Херои, мля.
Да ну? Надо же, какие познания! Ты вообще видишь разницу между обороной перед передним краем противника, и круговой обороной? Части РККА что, вошли в Варшаву? Штурмовали ее?
╤ Варшави ╕ Львова не штурмували, даючи н╕мцям можлив╕сть розправитися ╕з АК. ╤ в одному ╕ в ╕ншому м╕ст╕ проти н╕мц╕в було повстання ╕ особливо без р╕зниц╕ як називалося радянське "стояння" -- оборона чи передишка. Головне, що НЕ СП╤ШИЛИ радянц╕ на допомогу АК проти т.зв. "сп╕льного ворога".
Я уже не раз говорил: не разбираешься в войнах периода 20 века - не лезь со своими комментариями. Когда мне нужно будет что-то узнать по войнам средневековья, я у тебя спрошу. А тут тебе лучше помолчать.
Слухай, спец╕ал╕сте по "войнам 20-го века", де можна познайомитися ╕з тво╖ми монограф╕ями, статтями ╕ виступами на конференц╕ях ╕з дано╖ проблеми:)? Хоча б про в╕йни 20-го стол╕ття?:)Ти ж реально необ"╓ктивно до проблеми п╕дходиш. ╤гнору╓ш невиг╕дн╕ тоб╕ факти, переб╕льшуючи одн╕ ╕ применшуючи ╕нш╕. Про Марченка "зам"яв" про УПА у Львов╕ голосиш:)
Можно что угодно говорить о том, кто освободил Львов. Особенно, если его никто не оборонял (смотрим выше цитаты про действия немцев)... А в это время части АК "мужественно" освобождают город от эвакуирующихся немцев. Попутно устраивая охоту за бийцямы УПА. И пока две самые сильные армии мира решают свои стратегические задачи, АК и УПА спорят за право быть "освободителями" Львова.
Саме УПА визволяла Льв╕в лише в тво╖й озлоблен╕й на не╖ св╕домост╕. ╤ суперечка теж тобою на ходу придумана. Завданням УПА було не "визволяти" Льв╕в, а дати в╕дс╕ч польському терору проти укра╖нсько╖ громади м╕ста.
А скныливская трагедия тут ни при чем. Скажем спасибо новой демократической власти за "блестящую" подготовку авиашоу. Сколько таких трагедий было при клятых москалях? А ведь тогда больше летали. В том числе и на парадах.
Були ав╕акатастрофи ╕ при тво╖х улюблених москалях. ╤ поблизу Львова ╕ на явор╕вському пол╕гон╕. Взяти хоча б катастрофу 3.05.1985 р. По масовост╕ Скнилову не поступа╓ться. Серед жертв ╕ в╕йськов╕ ╕ цив╕льн╕. По в╕йськових л╕таках статистика окрема, не враховуючи нав╕ть нещасних випадк╕в на пол╕гон╕. Якщо дуже ц╕каво, наведу. ╤нша справа, що до твого в╕дома наявн╕сть цих под╕й не доведена. Серед жертв Скнилова т╕, хто прийшов на свято визволення Львова в╕д НФЗ, складовою якого було ав╕ашоу. Так що дуже якраз при чому.
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного ╕ звиродн╕лого кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Andy
Пов╕домлень:
2163
23.10.2008 14:47
╤ Варшави ╕ Львова не штурмували, даючи н╕мцям можлив╕сть розправитися ╕з АК. ╤ в одному ╕ в ╕ншому м╕ст╕ проти н╕мц╕в було повстання ╕ особливо без р╕зниц╕ як називалося радянське "стояння" -- оборона чи передишка. Головне, що НЕ СП╤ШИЛИ радянц╕ на допомогу АК проти т.зв. "сп╕льного ворога".
Круто! АК всю войну просидели в подполье, потом немцы эвакуируются, опасаясь отнюдь не АК и УПА, а частей РККА, и тут кляти москали должны придти АК на помощь. Охренительная логика. Я бы сказал - шизофреническая.
Немцы уходят, их пытаются взять в кольцо, обойдя Львов, но по логике медиевиста, надо было штурмовать город. А хрена его штурмовать, если немцы уходят? Или ты думаешь, что сражения средневековья и 20 века проводились по одним и тем же правилам?
╤ Варшави ╕ Львова не штурмували, даючи н╕мцям можлив╕сть розправитися ╕з АК
Тут я опять не понял: так это немцы расправились с АК или АК выгнали немцев из Львова? Если немцы расправились с ними, то кто их из Львова выбил? А если АК выбили немцем из Львова, то как же они, удирая, с АК расправились?
Геро, нет логики в твоих словах. Чего ты валишь в одну кучу? Ситуация со Львовом и Варшавой совершенно различны. Это только убежденный москвофоб, ослепленный, к тому же, своей ненавистью ко всему, что связано с периодом СССР, может рассматривать вопросы тактики и стратегии с современной политикой.
Ти ж реально необ"╓ктивно до проблеми п╕дходиш. ╤гнору╓ш невиг╕дн╕ тоб╕ факти, переб╕льшуючи одн╕ ╕ применшуючи ╕нш╕. Про Марченка "зам"яв" про УПА у Львов╕ голосиш:)
Что это я про Марченко замял? Что там есть такого, что мне не выгодно? Что его АК-вцы застрелили? И что? И после этого ты еще будешь рассказывать про сп╕льного ворога? Ты бы как-то по логичнее, что ли.
Саме УПА визволяла Льв╕в лише в тво╖й озлоблен╕й на не╖ св╕домост╕. ╤ суперечка теж тобою на ходу придумана.
Завданням УПА було не "визволяти" Льв╕в, а дати в╕дс╕ч польському терору проти укра╖нсько╖ громади м╕ста
.
А, ну так бы сразу и сказал. Теперь мне ясно: Львов освободждали АК (немцы, правда как-то странно себя вели, но это уже не важно), УПА присматривало за АК, чтобы те не шибко буянили, а РККА в это время воевало с немцами, превратив Тернополь в развалины. Так бы сразу и сказал. А то начал про взаимную "любовь и дружбу" АК и УПА.
[quote
Якщо дуже ц╕каво, наведу. ╤нша справа, що до твого в╕дома наявн╕сть цих под╕й не доведена. Серед жертв Скнилова т╕, хто прийшов на свято визволення Львова в╕д НФЗ, складовою якого було ав╕ашоу. Так що дуже якраз при чому[/quote]
Так бы и говорил: люди пришли на свято визволення Львова в╕д НФЗ. Логичнее, дружище, связаннее как-то над текстом работайте.
Gero
Пов╕домлень:
1742
23.10.2008 15:59
Круто! АК всю войну просидели в подполье, потом немцы эвакуируются, опасаясь отнюдь не АК и УПА, а частей РККА, и тут кляти москали должны придти АК на помощь. Охренительная логика. Я бы сказал - шизофреническая.
Немцы уходят, их пытаются взять в кольцо, обойдя Львов, но по логике медиевиста, надо было штурмовать город. А хрена его штурмовать, если немцы уходят?
А давай ти полишиш св╕й оперетково-райцентр╕вський пафос:)? До Львова у липн╕ 1944 р. ЧА ув╕йшла без жодного штурму м╕ста, заняти яке була реальна можлив╕сть з ходу без ТИЖНЕВО╥ паузи. На догоду пол╕тиц╕, ця можлив╕сть була знехтувана. Так що не вигадуй н╕сен╕тниць.
╤ Варшави ╕ Львова не штурмували, даючи н╕мцям можлив╕сть розправитися ╕з АК
Тут я опять не понял: так это немцы расправились с АК или АК выгнали немцев из Львова? Если немцы расправились с ними, то кто их из Львова выбил? А если АК выбили немцем из Львова, то как же они, удирая, с АК расправились?
Ситуация со Львовом и Варшавой совершенно различны.
Н╕мц╕в ╕ з Варшави було повстанням вит╕снено, але вони повернулися ╕ демонстративна пасивн╕сть ЧА цьому посприяла. Свого часу так ╕ н╕мц╕ п╕д Дюнкерком затрималися. Знехтувавши стратег╕╓ю в угоду пол╕тиц╕. Ту саму пол╕тику всупереч стратег╕╖, ╕ п╕д Львовом можна простежити. Радянц╕ на н╕мецький контрнаступ розраховували, вич╕куючи, щоб н╕мц╕ по можливост╕ з неугодними ак╕вцями розрахувалися. Вступила червона арм╕я до Львова лише коли стало зрозум╕ло що н╕мецького контрнаступу на Льв╕в не буде. П╕сля тижневого вич╕кування, щоб АК ╕ лондонськ╕ ем╕сари не особливо в м╕ст╕ укор╕нювалися.
Что это я про Марченко замял? Что там есть такого, что мне не выгодно? Что его АК-вцы застрелили? И что? И после этого ты еще будешь рассказывать про сп╕льного ворога?
Ну наприклад, що Марченко поскидав з ратуш╕ ран╕ше вив╕шен╕ прапори Польщ╕ ╕ англо-амер╕в. З це ╕ отримав кулю. Саме польську. З тих м╕сцевостей у яких були на той час н╕мц╕ до ратуш╕ не дострелити було н╕як. Що жодних радянських бо╖в за Льв╕в не було ╕ що кр╕м под╕й ╕з Марченком ще був тотальний арешт ус╕х член╕в АК уже в перший день радянсько╖ влади. До реч╕, ареш т почався на переговорах ╕н╕ц╕йованих радянцями, на як╕ якраз було закликано поляк╕в н╕би-то для потреб координац╕╖ сп╕льних д╕й проти н╕мц╕в.
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного ╕ звиродн╕лого кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Andy
Пов╕домлень:
2163
23.10.2008 17:22
Ну вот, уже и Дюнкерк в ход пошел. Мдя. Если бы я начал с спорить с Геро по каким-либо вопросам медиевистики, в которой разбираюсь слабо, то выглядел бы глупо. Но вот на Геро такой подход не распространяется.
Ладно, тогда вот тебе пример для размышления: в 1943 году РККА заняли Харьков. Потом, в результате немецкого контрудара вынуждены были его оставить. Раз уж ты так свободно рассуждаешь на темы освобождения городов, то попробуй и здесь увязать тактику и стратегию с политикой. Судя по твоим выссказываниям, тебе и эта тема хорошо знакома. Успехов тебе.
Gero
Пов╕домлень:
1742
23.10.2008 18:17
Анд╕, який пол╕тичний ╕нтерес був стосовно Харкова кр╕м простого в╕двоювання? Хто ще мав ╕нтерес стосовно цього м╕ста кр╕м двох воюючих стор╕н?
╤ у Варшав╕ ╕ у Львов╕ радянцям треба було позбуватися третьо╖ сили. Можеш ск╕льки завгодно АК зневажати за п╕дп╕льн╕ ╕ партизанськ╕ методи боротьби ╕ що вона танков╕ арм╕╖ в поле не виводила, але в обох випадках протягом 1944 року свою бо╓здатн╕сть ця структура довела.
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного ╕ звиродн╕лого кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Andy
Пов╕домлень:
2163
24.10.2008 10:09
але в обох випадках протягом 1944 року свою бо╓здатн╕сть ця структура довела
Ч╕м? Тим, що "вибила" з╕ Львова н╕мц╕в, як╕ ╕ так проводили евакуац╕ю? Бо клят╕ москал╕ вже п╕шли на Перемишль? Ч╕ тим, що воювала з УПА? Ч╕ тим, що застрелили сержанта, як╕й не розрахував сп╕вв╕дношення сил у ратуш╕ ╕ зарвався? Ч╕м, сонечко?
Короче, геро. Теперь смотри сюда. Как было на самом дел. Части РККА подходят к Львову. Пытаются взять его с ходу. Дудки. Немцы не поляки и не французы, их пулеметным огнем не испугаешь. Кляти москали пробились к вокзалу и вынуждены занять круговую оборону. В это время АК "освобождает" польский (как они считали) город Львов от немцев. УПА сидят в церкви Св. Юра и присматривают за АК, чтобы не сильно резали украинцев (их во Львове и так мало). Все это напоминает Одессу времен гражданской войны из фильма "Зеленый фургон". Видя такую нездоровую хуйню, РККА решает не влазить в городские бои и поворачивают на Перемышль. Немцам такая ситуация тоже не нравится. Русские танки уже на западе, ловушка вот-вот захлопнется. Надо уебывать, пока есть такая возможность. Надавав по ходу движения пиздюлей АК-вцам, чтобы эти гомики не сильно о себе воображали, немцы свалили. Теперь для АК и УПА наступило золотое время свести друг с другом счеты. И пошла гулять губерния! А кляти москали, охуевая от такой веселухи, стоят перед Львовом и ничего не делают. Интересно, что они должны были делать? Помочь УПА мочить АК? Короче, посмотрели москали на эту поебень и побежали немцев догонять. А в это время злобные комиссраы расправляются с хероями из АК. Куда делось УПА мз города - не ясно. Видимо, были поумнее АК-вцев и вовремя сдернули.
Мен╕ от ц╕каво, як це 3 тисяч╕ АК-вц╕в змогли вибити н╕вц╕в з╕ Львова? Це даже не см╕шно. Н╕мц╕ п╕шли з╕ Львова щоб уникнути оточення. Це любому зрозум╕ло. Ну добре. Вважаю, що на цьому тему "визволення" Львова можливо закрити.
anarchyst
Пов╕домлень:
1803
24.10.2008 11:04
Сегодня годовщина форсирования Днепра. В час обе стороны несли большие потери, нежели общая численность УПА и АК.
Героя СССР получило больше рядового состава, чем при обороне Севастополя и Курской битве.
Героям Слава!
Этот пост содействует делу Света. Одобрен Ночным Дозором Днепропетровска.
Gero
Пов╕домлень:
1742
24.10.2008 12:21
Бо клят╕ москал╕ вже п╕шли на Перемишль? Ч╕ тим, що воювала з УПА? Ч╕ тим, що застрелили сержанта, як╕й не розрахував сп╕вв╕дношення сил у ратуш╕ ╕ зарвався?
Тво╓ фентез╕ про неможлив╕сть заняття радянцями Львова з ходу-- нонсенс. Стереотипами мислиш. Зайняли Льв╕в, коли стало зрозум╕ло що н╕мц╕ не збираються орган╕зовувати контрнаступ. ╤ н╕чого геро╖чного в радянському наступ╕ на Льв╕в не в╕дбулося, окр╕м 11-ти танк╕в ╕з 19-ти, як╕ поламалися дорогою, вичерпавши моторесурс.
Н╕мецький в╕дступ з╕ Львова у 1944 не був пан╕чним на в╕дм╕ну в╕д радянського у 1941 р. Повстання АК цей в╕дступ реально пришвидшило тактикою вуличних перестр╕лок. ╤ принаймн╕, полегшивши радянцям вступ у м╕сто, л╕кв╕дувавши н╕мецьк╕ зен╕тн╕ батаре╖ ╕ м╕нн╕ протитанков╕ пастки.
По-друге, варшавське повстання АК було не проти в╕дступаючого вермахту. А проти стац╕онарного гарн╕зону ╕ на той час в н╕мецькому тилу. 2 м╕сяц╕ протрималися нав╕ть без радянсько╖ допомоги, демонстративно ненадавано╖ + нав╕ть н╕мц╕ гарантували полоненим повстанцям статус "воюючо╖ сторони". Ну тебе тод╕ в н╕мецькому штаб╕ не було, ти би ╖х переконав точно що АК не арм╕я а всяк╕ бандити ╕ зброд:)
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного ╕ звиродн╕лого кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
Andy
Пов╕домлень:
2163
24.10.2008 14:11
Ладно, убедил. Приравняем повстання в нимецьком тылу к обороне Сталинграда. Правда там красноармейцы противостояли 6-й армии, а не стационарному гарнизону. Но тем значительнее подвиг АК. Все-таки целый гарнизон! А не какая-то там армия. Некоторые зададутся вопросом: а почему АК подняло восстание в 1944 году, а не в 1942, например? Рассчитывали, что темпы наступления РККА позволят им вытеснить немецкий гарнизон из города как раз к приходу РККА? Нет. Мы с гневом ометаем эти жалкие инсинуации! Тут на самом деле любовь к родине, и даже не выполнение самоубийственных приказов из Лондона. А то, что АК сброд, немцы поняли еще в 1939.
Gero
Пов╕домлень:
1742
27.10.2008 7:32
нав╕ть н╕мц╕ гарантували полоненим варшавським повстанцям статус "воюючо╖ сторони".
╤ м╕ж ╕ншим слова дотримали -- полонених в╕дправили у табори для полонених. Це також ╕стор╕я про яку при радянщин╕ неособливо поширювалися, показуючи ╕ розказуючи лише про т╕ м╕сця де були полонен╕ червоноарм╕йц╕. Так що тво╖, Анд╕, усв╕домлення чогось там за н╕мц╕в ус╕ мимо. Ти так свято притриму╓шся хрущовсько-бр╓жн╓всько╖ канон╕чно-брехливо╖ верс╕╖ Друго╖ св╕тово╖ н╕би в╕д цього твоя особиста безпека залежить:)
Читаю лише конструктив. Хамство ╕ матюки на╖вного гомосексуального психопата vote , буйнобожев╕льного ол╕гофрен╕чного иванка та ╕ншого обд╕леного ╕ звиродн╕лого кацапомоскалья ╕гнору╓ться:)
«
<-
<
15
16
17
18
>
»
