Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Видатний актор
Актор
Народився 25 лютого 1887 року в родин╕ актор╕в галицького театру Степана та Ванди Курбас╕в (за сценою - Янович╕). Батько його, хоча й був мандр╕вним укра╖нським актором, проте ╕ в б╕дност╕ сво╖й прагнув дати Олександров╕ гарну осв╕ту. Навчався у Терноп╕льськ╕й г╕мназ╕╖, у В╕денському та Льв╕вському ун╕верситетах. Вже тод╕ Курбас мр╕яв працювати на Надн╕прянськ╕й Укра╖н╕, де ╕снував сильний демократичний театр Садовського (Ки╖в) ╕ де поруч була висока театральна культура. 1916 року його мр╕я зд╕йснилась, в╕н вступа╓ до цього театру. Орган╕зував студ╕ю молодих актор╕в, з яко╖ вир╕с згодом Молодий театр. Назва «Молодий театр» з'явилася вже вл╕тку 1917 року. Вл╕тку 1920-го Лесь Курбас з╕брав сво╖х кращих актор╕в, хто добров╕льно при╓днався з Ки╖вського театру ╕м. Шевченка, ╕ п╕д назвою «Кийдрамте» (Ки╖вський драматичний театр) трупа почала сво╓ турне по м╕стах Ки╖вщини. Спочатку ос╕ли у Б╕л╕й Церкв╕, пот╕м в Уман╕. Лесь Курбас був засновником спочатку пол╕тичного (1922—1926), а пот╕м ╕ ф╕лософського (1926—1933) театру в Укра╖н╕. Лесь Курбас ╕ «берез╕льц╕» знайшли свого драматурга - Миколу Гуровича Кул╕ша. Першою його п'╓сою, що побачила св╕тло рампи на сцен╕ «Березолю», стала «Комуна у степах» (Ки╖в). Творча сп╕впраця тривала ╕ в Харков╕. Незважаючи на подеколи несприятливу для творчост╕ атмосферу нерозум╕ння, недоброзичливост╕, Лесь Курбас не занепадав духом, в╕н до останньо╖ можливост╕ в╕в боротьбу з тенденц╕ями спрощення мистецтва. Згодом його було зв╕льнено з посади кер╕вника «Березолю» ╕ заарештовано у Москв╕, де в╕н к╕лька м╕сяц╕в працював у ╓врейському театр╕ на Мал╕й Бронн╕й. Його вислали на буд╕вництво Б╕ломорсько-Балт╕йського каналу на Медвежу Гору, пот╕м в╕дправили на Соловки. 1937 року п╕сля повторного суду його було розстр╕ляно, а 1957 року посмертно реаб╕л╕товано.