Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один з найвiдомiших полiтикiв i найвидатнiших теоретикiв революцi╖ ХХ стол╕ття.
Пол╕тик, л╕тератор.
М╕сце народження - Херсонщина.
Справжн╓ пр╕звище - Бронштейн.
Батько – колон╕ст, багатий землевласник та орендарь
Був революц╕онером-б╕льшовиком ╕ теоретиком-марксистом. Впливовий пол╕тик в ранн╕ роки Радянського Союзу, Народний ком╕сар закордонних справ, засновник ╕ головнокомандувач Червоно╖ арм╕╖ та Во╓нний народний ком╕сар. Був одним ╕з засновник╕в Пол╕тбюро Компарт╕╖. Теоретик перманентно╖ революц╕╖. 1898 року був заарештований ╕ засланий на Сиб╕р. Брав участь у газет╕ «╤скра». Був одним з орган╕затор╕в Ради робочих депутат╕в у Петербурз╕, а пот╕м ╕ його головою. 1913 очолив л╕ву групу Рос╕йсько╖ Соц╕ал – Демократично╖ Роб╕тничо╖ парт╕╖ «м╕жрайонц╕в», яка вл╕тку 1917 ув╕йшла до б╕льшовицько╖ парт╕╖. Як народний ком╕сар закордонних справ Тро╖цький п╕дписав Берестейський мир. 1918 — 25 — народний ком╕сар в╕йськово-морських справ, орган╕затор перемог Червоно╖ арм╕╖ над б╕лими генералами. Несе безпосередню в╕дпов╕дальн╕сть за розв'язування Громадянсько╖ в╕йни ╕ орган╕зац╕ю голодомор╕в 1921 року. П╕сля боротьби за владу з Йосипом Стал╕ним у 1920-т╕ Троцького було виключено з Комун╕стично╖ парт╕╖ та депортовано з Радянського Союзу. За кордоном орган╕зував IV ╤нтернац╕онал, який об'╓днував л╕в╕ теч╕╖ в комун╕зм╕ (троцьк╕зм); видавав у Париж╕ «Бюллетень оппозиции» ╕ керував з-за кордону троцьк╕стським п╕дп╕ллям в СРСР. Був убитий радянським агентом. ╤де╖ Троцького ╓ базою для комун╕стичних теор╕й, об’╓днаних п╕д назвою троцьк╕зм.