Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один з найвидатн╕ших танц╕вник╕в XX стор╕ччя, основоположник нового напрямку в балет╕ – «неокласицизму». Сучасники назвали його «богом танцю», «добрим ген╕╓м балету XX стол╕ття»
М╕сце народження – Ки╖в.
Визначальною в його дол╕ стала зустр╕ч ╕з Брон╕славою Н╕жинською. Саме ╖╖ балетна секц╕я ╕ стала для Лифаря першим кроком до вершин слави. У 1922 роц╕ Н╕жинська ем╕гру╓ до Парижу, де сп╕впрацю╓ з╕ знаменитим “Рос╕йським балетом” Серг╕я Дяг╕л╓ва. За р╕к вона запрошу╓ до трупи сво╖х найкращих учн╕в, серед яких був ╕ Лифар. В Париж╕ його вчителями стали Енрiке Чекеттi та Н╕коля Лега. Невдовз╕ Лифар став першим сол╕стом “Рос╕йського балету”. П╕сля смерт╕ Дяг╕л╓ва в╕н очолив балетну трупу “Гранд-Опера”. 1939 року почина╓ться Друга св╕това в╕йна, Лифар залиша╓ться в Париж╕ та очолю╓ театр. У 1944 - 1947 рр. очолю╓ трупу "Новий балет Монте-Карло". Всього Лифар поставив у “Гранд-Опера” понад 200 балет╕в, виховав одинадцять з╕рок балету. У 1947 р. заснував у Париж╕ ╤нститут хореограф╕╖ при Гранд-Опера, з 1955 р. в╕в курс ╕стор╕╖ й теор╕╖ танцю в Сорбонн╕, був ректором Ун╕верситету танцю, професором Вищо╖ школи музики та почесним президентом Нац╕онально╖ ради танцю при ЮНЕСКО. За життя Серж Лифар отримав багато в╕дзнак в╕д р╕зних держав. В╕н був кавалером найвищих нагород Франц╕╖: ордена Почесного лег╕ону та ордена Л╕тератури ╕ мистецтва, володарем найвищо╖ в╕дзнаки балету – “Золотого черевичка” та прем╕╖ “Оскар”, нагороджений Золотою медаллю м╕ста Парижа У 1972 - 1975 роках виставки картин Лифаря користуються великою популярн╕стю: Канни, Париж, Монте-Карло, Венец╕я. Останн╕ роки життя Серж Лифар прожив у Лозанн╕, Швейцар╕я де й помер 15 грудня 1986 року.