Постат╕
|
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Укра╖нський письменник, гуморист ╕ сатирик
Справжн╓ ╕м’я – Павло Михайлович Губенко.
М╕сце народження – хут╕р Черва, Охтирський район, Сумська область.
Остап Вишня народився в багатод╕тн╕й селянський с╕м’╖. Осв╕ту отримав в початков╕й, пот╕м у двокласн╕й школ╕ у З╕ньков╕. Продовжив навчання у Ки╓в╕, де у 1907 роц╕ зак╕нчив в╕йськово-фельдшерську школу.
В 1917 роц╕ екстерном здав екзамени за г╕мназ╕ю ╕ того ж року вступив до Ки╖вського ун╕верситету.
Перший надрукований тв╕р Остапа Вишн╕ — “Демократичн╕ реформи Ден╕к╕на (Фейлетон. Матер╕алом для конституц╕╖ бути не може)” у газет╕ “Народна воля” 2 листопада 1919 року.
З кв╕тня 1921 pоку Остап Вишня став прац╕вником республ╕кансько╖ газети “В╕ст╕ ВУЦВК”. Псевдон╕м Остап Вишня вперше з'явився 22 липня 1921р. в “Селянськ╕й правд╕” п╕д фейлетоном “Чудака, ╖й-богу!”.
М╕ж 1923 ╕ 1930 роками вийшли 11 зб╕рок Остапа Вишн╕ серед яких “Д╕ли небесн╕”, “Реп'яшки”, “Вишнев╕ усм╕шки (с╕льськ╕)” , “Вишнев╕ усм╕шки кримськ╕”, “Лицем до села”, “Вишнев╕ усм╕шки кооперативн╕”, “Ну й народ”, “Вишнев╕ усм╕шки закордонн╕”. Двома виданнями, в 1928 ╕ в 1930 роках вийшло з╕брання “вишневих усм╕шок” у чотирьох томах тощо.
У 1934 роц╕ Остап Вишня був репресований. Повернувся до л╕тературно╖ д╕яльност╕ у 1944 року. Першим твором, п╕сля зв╕льнення, стала “Зен╕тка”, опубл╕кована в газет╕ “Радянська Укра╖на”, 26 лютого 1944 року.
У пром╕жок м╕ж 1945-1956 роками опубл╕кував зб╕рки опов╕дань “Самост╕йна д╕рка”, книжки усм╕шок “Зен╕тка”, “Весна-красна”, “Мудр╕сть колгоспна”, “А народ воювати не хоче”, “Велик╕ рост╕ть!”, “Нещасне кохання” та ╕нш╕.
Також Остап Вишня працював над перекладами твор╕в рос╕йсько╖ та св╕тово╖ класики — М. Гоголя, А. Чехова, Марка Твена, О.Генр╕, Б. Нушича, Я. Гашека.



