Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Видатний музичний та громадський д╕яч
Композитор, п╕ан╕ст, диригент, педагог, збирач п╕сенного фольклору, громадський д╕яч
М╕сце народження - с. Гриньки (Полтавщина)
Навчався у Харк╕вському та Ки╖вському ун╕верситетах, мав ступ╕нь кандидата природничих наук. Становлення Лисенка як громадського д╕яча пройшло у "Ки╖вськ╕й Громад╕". 1867-1869 - завершив музичне навчання у Лейпцигу. 1874-1875 - вдосконалював майстерн╕сть у Петербурз╕. З 1869 р. жив у Ки╓в╕, де працював учителем гри на фортеп╕ано, а 1904 року в╕дкрив власну музично-драматичну школу. Виступав з концертами як п╕ан╕ст, орган╕зовував хори, концертував з ними по вс╕й Укра╖н╕. Брав участь у “Ф╕лармон╕чному товариств╕ любител╕в музики ╕ сп╕ву”, “Гуртку любител╕в музики ╕ сп╕ву”, “Гуртку любител╕в музики” Я.Спиглазова, в орган╕зац╕╖ нед╕льно╖ школи для хлопц╕в-селян, п╕зн╕ше — в п╕дготовц╕ "Словника укра╖нсько╖ мови", у перепис╕ населення Ки╓ва, в робот╕ П╕вденно-Зах╕дного в╕дд╕лення Рос╕йського Географ╕чного Товариства. Виступав як п╕ан╕ст у концертах Ки╖вського в╕дд╕лення Рос╕йського музичного товариства, на вечорах Л╕тературно-Артистичного Товариства, членом правл╕ння якого в╕н був, у щом╕сячних народних концертах у зал╕ Народно╖ аудитор╕╖. Орган╕зовував щор╕чн╕ шевченк╕вськ╕ концерти. Разом з О.Кошицем був орган╕затором музичного товариства “Боян” (1905). 1908-1912 - голова ради правл╕ння “Укра╖нського Клубу”. Лисенка пересл╕дував царський уряд, 1907 року в╕н був на деякий час заарештований. Помер ╕ похований у Ки╓в╕. Етнограф╕чна спадщина: запис вес╕льного обряду у Переяславському пов╕т╕, запис дум ╕ п╕сень кобзаря О.Вересая, розв╕дки “Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Остапом Вересаем”, “Про торбан ╕ музику п╕сень В╕дорта” (1892), “Народн╕ музичн╕ ╕нструменти на Вкра╖н╕” (1894). Створив класичн╕ обробки народних п╕сень, написав понад 80 вокальних та фортеп╕анних твор╕в. Композиторська спадщина: твори на тексти Т.Шевченка “Музика до “Кобзаря”, “Гайдамаки”, “╤ван Гус” тощо. Видатн╕ опери: “Р╕здвяна н╕ч”, “Тарас Бульба”, “Ене╖да”, оперета “Чорноморц╕” та ╕н.