Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
В╕дома укра╖нська оперна сп╕вачка, педагог
М╕сце народження – село Б╕лявинц╕, тепер Бучацького району Терноп╕льсько╖ област╕
Народилася у в с╕м'╖ священика. Походить ╕з шляхетного й старовинного укра╖нського роду. Сп╕вати почала з юних рок╕в. Основи музично╖ п╕дготовки отримала в Терноп╕льськ╕й г╕мназ╕╖, в як╕й здавала ╕спити екстерном. У 1883 роц╕ на Шевченк╕вському концерт╕ у Тернопол╕ в╕дбувся перший ╖╖ прилюдний виступ. Сп╕вала в хор╕ товариства ”Руська Бес╕да”. На одному з концерт╕в цього хору 2 серпня 1885 року був присутн╕й ╤ван Франко. У 1891 роц╕ вступила до Льв╕всько╖ консерватор╕╖ Галицького музичного товариства. П╕д час навчання в╕дбувся ╖╖ перший сольний виступ 13 кв╕тня 1892 року, сп╕вачка виконувала головну парт╕ю в оратор╕╖ Г. Ф. Генделя ”Мес╕я”. В 1893 зак╕нчила Льв╕вську консерватор╕ю. Восени 1893 року ╖де вчитися до ╤тал╕╖, а з 1894 року виступа╓ в Льв╕вськ╕й опер╕, завойовуючи симпат╕╖ глядач╕в. У друг╕й половин╕ 1890 року почались ╖╖ тр╕умфальн╕ виступи на сценах театр╕в св╕ту в ╤тал╕╖, ╤спан╕╖, Франц╕╖, Португал╕╖, Рос╕╖, Польщ╕, Австр╕╖, ╢гипту, Аргентини, Чил╕. У 1910 роц╕ одружилася з в╕домим ╕тал╕йським адвокатом Чезаре Р╕ччон╕. В 1920 роц╕ в зен╕т╕ слави залиша╓ оперну сцену, виступивши останн╕й раз в неапольському театр╕ в улюблених операх ”Лорелея” ╕ ”Лоенгр╕н”. Дал╕ сво╓ життя присвятила камерн╕й концертн╕й д╕яльност╕. Зд╕йснила турне по Укра╖н╕, ╢вроп╕, Америц╕. У 1894 - 1923 майже щороку виступала з концертами у Львов╕, Тернопол╕, Стри╖, Бережанах, Збараж╕, Черн╕вцях та ╕нших м╕стах Галичини. У 1929 роц╕ в Рим╕ в╕дбувся ╖╖ останн╕й гастрольний концерт. У серпн╕ 1939 року в╕дв╕дала Галичину ╕ через початок Друго╖ св╕тово╖ в╕йни не змогла повернутися в ╤тал╕ю. В п╕сляво╓нний пер╕од С. Крушельницька стала професором Льв╕всько╖ державно╖ консерватор╕╖ ╕м. М.Лисенка. У 1951 роц╕ ╖й присво╖ли звання заслуженого д╕яча мистецтв УРСР. Померла ╕ похована у Львов╕.