Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Л╕кар, в╕домий сво╖ми заслугами у сфер╕ х╕рург╕чного л╕кування захворювань серця й легень, а також досягненнями у галуз╕ моделювання псих╕чних функц╕й мозку
Л╕кар, учений в галуз╕ медицини, б╕ок╕бернетики; д╕йсний член НАНУ, директор ╤нституту серцево-судинно╖ х╕рург╕╖
М╕сце народження: Череповець
З 12 до 18 рок╕в навчався в Череповц╕ у школ╕, пот╕м — у механ╕чному техн╕кум╕. 1932 р. працював у Архангельську, начальником зм╕ни роб╕тник╕в на електростанц╕╖ при л╕сопильному завод╕. 1934 — розпочав навчання в Заочному ╕ндустр╕альному ╕нститут╕. 1935 — поступив в Архангельський медичний ╕нститут, який зак╕нчив з в╕дзнакою 1939. Паралельно з медициною продовжував навчання в заочному ╕нститут╕. Темою для диплому обрав проект великого аероплана з паровою турб╕ною. 1940 — диплом ╕нженера «з в╕дзнакою». П╕сля зак╕нчення ╕нституту ╕ до початку в╕йни Н╕меччини та СРСР працював х╕рургом л╕карн╕ в Череповц╕. Працював у ком╕с╕╖ з моб╕л╕зац╕╖, а через деякий час призначений головним х╕рургом у Польовий пересувний госп╕таль. П╕сля того працював х╕рургом в Москв╕, Брянську (РСФСР). У березн╕ 1953 захистив докторську дисертац╕ю з медицини на тему «Резекц╕╖ легень при туберкульоз╕». З 1958 року почина╓ сп╕впрацювати з ╤нститутом к╕бернетики в галуз╕ ф╕з╕олог╕чних досл╕джень серця. 1963 — Амосов уперше у СРСР зробив протез м╕трального клапана.