Постат╕
За алфав╕том:
|
А Б В Г Д Е ╢ Ж З ╤ ╥ К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
| За сферою д╕яльност╕: | Пол╕тика та управл╕ння | Гетьмани та козацьк╕ ватажки | В╕йськова справа | Промислов╕сть ╕ п╕дпри╓мництво | Л╕тература ╕ журнал╕стика | Наука ╕ осв╕та | Музика | Образотворче мистецтво | Театр ╕ к╕но | Хореограф╕я | Спорт | Рел╕г╕я | Меценати | Дисиденти | |
Один ╕з найактивн╕ших представник╕в укра╖нського культурного руху 1960-х. Талановитий письменник. Герой Укра╖ни
Поет, перекладач, проза╖к, л╕тературознавець, правозахисник
М╕сце народження: с. Рахн╕вка Гайсинського району В╕нницько╖ област╕
Вступив на ╕сторико-л╕тературний факультет педагог╕чного ╕нституту м. Стал╕но. Вчителював в сел╕ Таужня К╕ровоградско╖ област╕, служив в арм╕╖. Переклав близько сотн╕ в╕рш╕в Гете ╕ Р╕льке. Працював редактором газети «Соц╕ал╕стичний Донбас», вступив до асп╕рантури ╤нституту л╕тератури Академ╕╖ наук УРСР у Ки╓в╕. Брав участь в акц╕╖ протесту проти арешт╕в серед укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖, за що був зв╕льнений з ╕нституту. Працював на буд╕вництв╕, в котельн╕, в конструкторському бюро. Був учасникрм гельсинсько╖ групи захисту прав людини. За переконання в необх╕дност╕ укра╖нсько╖ культурно╖ автоном╕╖ був заборонений радянською владою ╕ половину життя — 23 роки — був позбавлений вол╕. 1985 Стуса було висунуто на здобуття Нобел╕всько╖ прем╕╖ з л╕тератури. 28 серпня 1985 його в╕дправили в карцер. В н╕ч 3 на 4 вересня в╕н помер. 26 листопада 2005 Стусу посмертно надано звання Героя Укра╖ни. 1991 його посмертно в╕дзначили Шевченк╕вською прем╕╓ю за зб╕рку поез╕й «Дорога болю» (1990).